«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Лише в самому собі, тільки в  усвідомленні величі своєї справи», – так писав про вчителя  відомий письменник Симон Соловейчик.

Професія педагога наближена до професії артиста, вченого, письменника. Урок інколи називають “театром одного актора”. Однак для актора сценарист пише сценарій, режисер допомагає під час репетицій, інші працівники – в оформленні сцени, освітленні, музичному супроводі. А вчитель одночасно і сценарист, і режисер, і постановник, і актор, який щодня ставить не один, а кілька спектаклів.  Які вчителі імпонують дітям? Звісно, красиві й охайні, дотепні й ро­зумні, з витонченим смаком та почуттям гумору. До такого вчителя дітям хочеться йти на урок, хочеться вчити його предмет, як результат — саме з цього предмета знання учнів є найглибшими й найґрунтовнішими, а оцінки — найвищими.

Шкільні роки – невід’ємна частина нашого дитячого досвіду. Хтось згадує навчання із ностальгією, а комусь одинадцять років за партою нагадували тортури.  Втім, саме там учні здобувають моральні уроки, які пам’ятатимуть усе життя.

Кінематограф  неодноразово звертався до “шкільної теми”.  Освітній портал “Педагогічна преса” пропонує  20 найкращих фільмів з різних років та країн, у яких школа представлена у всій свої неоднозначності, а вчитель – у різних амплуа.